проспорений

1. (Про особу) Такий, що зазнав поразки в судовому процесі, програв судову справу; визнаний судом винним у чомусь або таким, що порушив закон.

2. (Про річ, право, стан) Такий, що став предметом судового спору і щодо якого суд ухвалив негативне для однієї зі сторін рішення (наприклад, позбавлений чогось, визнаний недійсним, скасований в результаті судового провадження).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |