Значення
-
(Про особу) Такий, що зазнав поразки в судовому процесі, програв судову справу; визнаний судом винним у чомусь або таким, що порушив закон.
-
(Про річ, право, стан) Такий, що став предметом судового спору і щодо якого суд ухвалив негативне для однієї зі сторін рішення (наприклад, позбавлений чогось, визнаний недійсним, скасований в результаті судового провадження).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. проспорений, р. проспореного, д. проспореному, з. проспореного, о. проспореним, м. проспоренім, к. проспорений