Словник Української Мови
Буква
1. Стан між сном і повним пробудженням, коли свідомість ще не цілком ясна, але вже сприймає окремі образи, звуки чи відчуття.
2. Період відразу після пробудження, коли людина ще не повністю опам’яталася і може плутати сни з реальністю.
3. Переносно — стан несвідомості, неясності думок, розгубленості, подібний до напівсну.
Приклад 1:
І з такою самою бездумною болісною каламутністю, наче з болючого просоння, пливла в голову й нудна відповідь на оте безтямне питання. Відповідь була: «Ні, ані люблю, ані любив»… Тільки ж усі ті гадки перелітали в голові Лаговського зовсім несвідомо, серед гнітючого туману.
— Тютюнник Григорій, “Вир”