Значення
-
У Стародавньому Римі — офіційний список осіб, оголошених поза законом, яких дозволялося безнаказано вбити, а їхнє майно конфіскували на користь держави або доносників.
-
Переносно — переслідування, утиски або виключення когось із суспільного життя, політичної діяльності тощо; заборона, опала.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. проскрипція, р. проскрипції, д. проскрипції, з. проскрипцію, о. проскрипцією, м. проскрипції, к. проскрипціє
Походження слова (Етимологія)
Слово «проскрипція» походить від латинського «proscriptio», що означало «публічне оголошення» або «список засуджених». У Стародавньому Римі проскрипції були списками людей, оголошених поза законом, чиє майно конфісковувалося, а самі вони підлягали страті. Це слово увійшло в українську мову через західноєвропейські мови, зокрема через французьку чи німецьку, і зберегло своє історичне значення, пов’язане з політичними репресіями та оголошенням поза законом.