Проскінесіс (від грец. προσκύνησις — поклоніння) — у візантійському та східних придворних церемоніалах урочистий обряд земного поклону (часто з цілуванням ноги, коліна, одягу або трону) монарху або іншій особі вищого рангу як акт виявлення підпорядкування, шанування та вірнопідданства.
У християнській літургічній практиці (особливо у східних обрядах) — низький поясний поклін, що супроводжується хрещенням, який виконується вірними під час богослужіння на знак благоговіння перед Богом.