1. Робити проріз, прорізати щось, утворювати вузький отвір або щілину в чомусь.
2. Розчищати ліс, проробляючи вузьку дорогу, стежку; робити просіку.
3. Перен. Розуміти, усвідомлювати щось раптово або після довгих роздумів; проникати в суть справи.
Словник Української Мови
Буква
1. Робити проріз, прорізати щось, утворювати вузький отвір або щілину в чомусь.
2. Розчищати ліс, проробляючи вузьку дорогу, стежку; робити просіку.
3. Перен. Розуміти, усвідомлювати щось раптово або після довгих роздумів; проникати в суть справи.
Приклад 1:
Просікати — проступати, виступати (про воду, кров, сльози). Проскрібований — виключний.
— Зеров Микола, “Камена”