просідання

1. Дія за значенням дієслова просідати; повільне опускання, осідання чогось під власною вагою або під тиском.

2. Утворення западини, поглиблення на поверхні внаслідок такої дії.

3. Перен. зменшення, зниження рівня, інтенсивності, активності чогось.

Приклади вживання

Приклад 1:
Будівлі, де відбувається протікання води, під впливом просідання лесових порід дають тріщини. На крутосхилах вода може нагромаджуватись на водонепроникних глин ах.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |