просічення

1. Дія за значенням дієслова “просікти” (рідше “просікати“) — утворення щілини, прорізу, отвору шляхом розрізання, пробивання або розсування чогось.

2. Те, що просічено; щілина, проріз, отвір, утворений внаслідок такої дії.

3. (у спеціальних галузях) Вузький прохід, коридор, прогалина, утворена в лісі, чагарнику, будь-якій зарослій місцевості шляхом вирубки або викосу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |