Древослів

Словник Української Мови

прошкувати

[proʃkuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

(спеціально) Наносити прошарок шкури на поверхню металу для захисту від корозії або як основу для подальшого гальванічного покриття.
(переносно, розмовне) Уникати виконання обов’язків, праці; байдикувати, ледарювати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я прошкую, ти прошкуєш, він прошкує, ми прошкуємо, ви прошкуєте, вони прошкують

Більше записів