1. Почати шепелявити, набути шепелявої вимови (переважно через відсутність зубів).
2. Перен. почати говорити несміливо, невиразно, збентежено або з надмірною ввічливістю, ніби приховуючи щось.
Словник Української Мови
Буква
1. Почати шепелявити, набути шепелявої вимови (переважно через відсутність зубів).
2. Перен. почати говорити несміливо, невиразно, збентежено або з надмірною ввічливістю, ніби приховуючи щось.
Відсутні