1. Слова, висловлення або дія, якими хтось звертається до когось із проханням про щось; саме прохання.
2. (у значенні вигуку) Вживається для вираження настійливої просьби або благання; застосування, еквівалентне “прошу”, “будь ласка”.
просьба
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ні тихе слово,” ні просьба, ні лайка,-ніщо не помагає… Немає сили мені з ним битись… Хай же йде у москалі! Нехай його у службі попомуштрують,- може, витруть ту юшку, що набрався дома!..
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Частина мови: іменник (однина) |