проривний

[prorɪʋnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Такий, що здійснює різкий, кардинальний прорив у розвитку, досягає принципово нового, вищого рівня; революційний, інноваційний.

  2. Призначений, спрямований на здійснення такого прориву; ключовий, вирішальний.

  3. У військовій справі: призначений для прориву оборони противника (про підрозділи, техніку).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проривний, р. проривного, д. проривному, з. проривного, о. проривним, м. проривнім

Більше записів