проривка

[prorɪʋkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Технічний термін у поліграфії та видавничій справі: попередній, пробний відбиток (коректурний відбиток) сторінки, розвороту або окремої смуги, одержаний після верстки для вичитки та внесення останніх виправлень перед тиражним друком.

  2. У ширшому значенні: будь-який пробний, контрольний зразок або етап у виробничому процесі, що дозволяє оцінити якість та внести корективи перед запуском у серію.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проривка, р. проривки, д. проривці, з. проривку, о. проривкою, м. проривці, к. проривко

Більше записів