1. Роблячи проріз, прорізати, пробивати отвір у чомусь.
2. Роблячи просіку, очищати місце в лісі, чагарнику тощо.
3. Перен. Насилу прокладати, пробивати собі шлях крізь щось.
4. Розм. Сильно бити, вдаряти когось.
Словник Української Мови
Буква
1. Роблячи проріз, прорізати, пробивати отвір у чомусь.
2. Роблячи просіку, очищати місце в лісі, чагарнику тощо.
3. Перен. Насилу прокладати, пробивати собі шлях крізь щось.
4. Розм. Сильно бити, вдаряти когось.
Приклад 1:
За його порадою старий узяв сокиру, почав прорубувати стіну з такими словами: “Світло весільне, світло життєве, світло повсюдне, св ітло всюдисуще, світло справедливе, відвідай, і просвіти, й освіти храмину мою”. Раптом відкрилась стіна, наповнило храмину солодке світло, і з того часу навіть донині почали в тій країні будувати світлі палати.
— Тютюнник Григорій, “Вир”