проріст

1. Молодий пагін, стебло або корінь, що пробивається з насінини, цибулини, кореневища або іншої частини рослини на початку її розвитку.

2. У техніці — тонкий шар металу, що виступає на поверхні виливка або поковки внаслідок потрапляння розплаву в тріщини форми або зазори.

3. У геології — невелике тіло корисної копалини, що заповнює тріщину в гірській породі, або сама така тріщина з копалиною.

Приклади вживання слова

проріст

Приклад 1:
Але й найменший штрих у художньому світі В. Стефаника не буває випадковим — він мусить дати проріст. Справді, наприкінці Томиної оповіді запримітили, що Миколай кудись зник.
— Зеров Микола, “Камена”