проречистий

[prorɛt͡ʃɪstɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. (у граматиці) такий, що стосується проречення (адвербіалізації) — процесу переходу слів інших частин мови (найчастіше іменників, прикметників, дієслів) у розряд прислівників.

  2. (рідко) такий, що має ознаки або функцію прислівника; прислівниковий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проречистий, р. проречистого, д. проречистому, з. проречистого, о. проречистим, м. проречистім

Більше записів