1. (від дієслова “проректи“) Такий, що був передбачений, проголошений заздалегідь; пророкуваний, передвіщений.
2. (заст., рел.) Призначений, визначений Божою волею або долею; обіцяний, обранний.
проречений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |