Пропрій (від лат. proprius — власний) — у логіці та лінгвістиці: поняття, що позначає конкретну, унікальну сутність (особу, місце, організацію, історичну подію тощо), на відміну від загального поняття (аппелятива).
Пропрій — власна назва (ім’я власне), яка служить для індивідуального позначення окремого об’єкта з метою його відрізнення від однорідних об’єктів (наприклад, “Київ”, “Дніпро”, “Тарас Шевченко”).