Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Ставати прілим, починати пріти; набирати прілого запаху (про сіно, солому, деревину тощо).
2. (перен., діал.) Тривало перебувати в стані бездіяльності, нудьги, занепаду; марнувати час.
Відсутні