пропрілий
[proprilɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
(від лат. proprius — власний) У філософії та логіці — такий, що належить виключно даному предмету, явищу або поняттю; властивий, специфічний, суттєвий (на противагу випадковому або загальному). Наприклад: пропріальна ознака.
-
(рідко) У граматиці — такий, що стосується власної назви (власного імені). Наприклад: пропріальна лексема.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пропрілий, р. пропрілого, д. пропрілому, з. пропрілого, о. пропрілим, м. пропрілім