1. Повзком, на череві або на чотирьох, подолати якусь відстань або переміститися через щось.
2. Перен. Дуже повільно, ледве пересунутися, просунутися (про транспорт, чергу тощо).
3. Перен. Непомітно, потай пройти, проникнути кудись.
Словник Української Мови
Буква
1. Повзком, на череві або на чотирьох, подолати якусь відстань або переміститися через щось.
2. Перен. Дуже повільно, ледве пересунутися, просунутися (про транспорт, чергу тощо).
3. Перен. Непомітно, потай пройти, проникнути кудись.
Приклад 1:
Відчайдушніші відходять в гори, озброєні лише загостреним дрючком, щоб знайти той вхід у смердючу диким часником кам’яну нору, далі проповзти до само го лігва аж до тої розревілої здибленої тіні, але не так утихомири ти її раз і назавжди — як переконатись, що саме та могутня лапа із лакованими пазурами вже раніше, щоночі вічно лишала на їхніх ребрах проорані знаки. Але з них ніхто ще назад не вертав.
— Зеров Микола, “Камена”