пропоста

1. У православному богослужінні — частина просфори, що виймається на проскомидії з особливою молитвою на згадку про святих, живих та померлих; також сама ця молитва.

2. У церковній практиці — записка з іменами для поминання під час літургії, яка часто подається разом із пожертвою (просфорою).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |