проплакування

[proplɑkuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “проплакувати” — тривалий процес плачу, оплакування протягом певного часу.

  2. (у літературознавстві, фольклористиці) Традиційний обрядовий жанр української народної поезії, призначений для голосіння та оплакування померлого під час поховального ритуалу; плач, голосіння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проплакування, р. проплакування, д. проплакуванню, з. проплакування, о. проплакуванням, м. проплакуванні, к. проплакування

Більше записів