1. Дрібний, густий дощ, що падає безсильно, ледь помітно; мряка, мжичка.
2. (у переносному значенні) Легка, майже непомітна імла або серпанок, що застилає видимість.
3. (розмовне) Про щось невиразне, розмите, що важко розгледіти або зрозуміти.
мрячка
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
23/ХІІ — 42 р. Мрячка. Туман такий, що за кілька кроків не видко ні будинків, ні людей.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Частина мови: іменник (однина) |