Словник Української Мови
Буква
1. Швидко просунути когось або щось крізь вузький простір, злегка штовхаючи.
2. Перен., розм. Зуміти швидко та з наполегливістю влаштувати, просунути якусь справу або когось на посаду, часто долаючи опір.
3. Розм. Неохоче, але дати, передати комусь гроші або іншу цінність.
Приклад 1:
Чотири дебелих тюремники тягли його на руках і намагалися пропхнути в двері, а він розчепірився немов йорж, упирався руками й ногами об одвірки, хапався за них конвульсійне, й лаяв тюремників в чім світ, та кричав охриплим голосом: — Куди ви мене вкидаєте до троцькістів!!? Куди ви мене вкидаєте до троцькістів, шкури лягаві!!
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”