Словник Української Мови
Буква
1. Штовхаючи, просувати когось або щось крізь вузький простір, перешкоду.
2. Розмовне. З труднощами домогтися, здійснити щось (наприклад, пропхати законопроект, пропхати свою кандидатуру).
3. Розмовне, часто неодобр. Примусити прийняти, з’їсти, випити щось у великій кількості.
Приклад 1:
Вся машинерія НКВД намагається пропхати крізь пельку молоха велику силу народу, але все те не пролазить. Апарат слідства не пропускає всієї маси ув’язнених, не впорується з колосальним навантаженням, і утворився «затор» так, як на лісосплаві утворюється «залом», коли обчухрані дерева нагромаджуються у вузькому або в мілкому, порожистому місці величезною купою, припиняючи весь процес.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”