пропажа

1. Дія за значенням дієслова «пропасти»; зникнення, загибель, втрата кого-небудь або чого-небудь.

2. Те, що пропало, зникло, загинуло; втрачена річ.

3. Розм. Про людину, яка зникла безвісти або загинула.

Приклади вживання

Приклад 1:
Пропажа більше не цінькала. — Хабіджа, Хабіджа, — ламким, підмерзлим голосом покликав Жбур.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: іменник (однина) |