пропагативний

1. (у біології, зокрема ботаніці) Призначений для розмноження, вегетативного розповсюдження; репродуктивний. Наприклад: пропагативні бруньки, пропагативне листя.

2. (у лінгвістиці) Стосовний до пропагації, тобто до поширення мовної інформації або мовних змін у часі та просторі. Наприклад: пропагативний механізм мови, пропагативна хвиля інновацій.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |