пропагація

[propɑɦɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (у філософії, логіці) Процес поширення, розповсюдження інформації, знань, ідей або вчень серед людей.

  2. (у лінгвістиці) Поширення синтаксичної характеристики (наприклад, ознаки множини) з головного слова на залежні від нього слова у словосполученні.

  3. (у біології) Розмноження рослин вегетативним шляхом (наприклад, живцями, пагонами) або культивування мікроорганізмів у лабораторних умовах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пропагація, р. пропагації, д. пропагації, з. пропагацію, о. пропагацією, м. пропагації, к. пропагаціє

Більше записів