1. Пробити наскрізь, проколоти чимось гострим, проткнути.
2. Перен. Різко й сильно охопити, сповнити (про почуття, відчуття тощо).
3. Перен. Пройти, проникнути крізь щось (про світло, погляд, звук тощо).
пронизати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Я не можу дрібничок… От це полотно, я хотів дати щось таке, що мусить… що віки життя мусить пронизати одною ниткою. Розумієте, Сніжинко, провести нитку через усе життя, як бублики нанизати на неї те, що у всіх віках було й буде.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: дієслово () |