пронявчати

1. (про птахів, зокрема про соколів, яструбів) Видати різкий, пронизливий крик, зазвичай під час польоту або нападу на здобич.

2. (переносно, про людину) Гучно, різко й несподівано вереснути або закричати, виявивши сильне хвилювання, збудження або біль.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |