пронумерованість

Властивість або стан того, що має присвоєний порядковий номер, позначене цифрами.

У математиці та інформатиці — характеристика множини, елементи якої можуть бути поставлені у взаємно однозначну відповідність з натуральним рядом чисел (тобто множина є зліченною).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |