1. (в історії Візантії та Османської імперії) право на збір державних податків з певної території або міста, а також сама територія, надана верховним правителем у тимчасове або довічне володіння за службу.
2. (переносно) привілейоване становище, сфера впливу або діяльності, контрольовані певною особою або групою.