Значення
-
Властивість бути промовистим; здатність явища, факту, деталі тощо яскраво свідчити про щось, бути переконливим доказом.
-
Влучність, виразність мови або художнього зображення; якість мови, що яскраво та точно передає думку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. промовистість, р. промовистості, д. промовистості, з. промовистість, о. промовистістю, м. промовистості, к. промовистосте