промовистість

1. Властивість бути промовистим; здатність явища, факту, деталі тощо яскраво свідчити про щось, бути переконливим доказом.

2. Влучність, виразність мови або художнього зображення; якість мови, що яскраво та точно передає думку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |