Значення
-
(біол.) Рідкісний тип сперматогенезу, при якому чоловічі статеві клітини утворюються без звичайних стадій мейозу, а шляхом мітозу, що призводить до появи диплоїдних сперматозоїдів.
-
(міфол.) У давньогрецькій міфології — один з коней, запряжених у колісницю бога сонця Геліоса (іноді трактується як ім’я самого Геліоса).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. промітоз, р. промітозу, д. промітозові, з. промітоз, о. промітозом, м. промітозі, к. промітозе