промітоз

1. (біол.) Рідкісний тип сперматогенезу, при якому чоловічі статеві клітини утворюються без звичайних стадій мейозу, а шляхом мітозу, що призводить до появи диплоїдних сперматозоїдів.

2. (міфол.) У давньогрецькій міфології — один з коней, запряжених у колісницю бога сонця Геліоса (іноді трактується як ім’я самого Геліоса).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |