Значення
-
Прийменник, що вказує на просторове розташування між двома або кількома об’єктами, а також на часовий проміжок або абстрактні відношення; вживається з родовим відмінком. Синонімічний до прийменників “між”, “поміж”. (Наприклад: “промеж гір”, “промеж двох світів”, “промеж весни та літа”).
-
(У значенні прислівника, розмовне) Посеред, у середині, між чимось. (Наприклад: “Він став промеж”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. промежі, р. промеж, д. промежам, з. промежі, о. промежами, м. промежах, к. промежі