Словник Української Мови
Буква
1. Розкрити, розтулити, відкрити (про очі, повіки).
2. Розкрити, відкрити що-небудь, що було щільно закрите (наприклад, віко, дверцята).
3. Розколоти, розкрити ударом, розбити (наприклад, горіх, яйце).
4. Розірвати, пробити, проколоти щось, утворивши діру (наприклад, мішок, черевик).
Приклад 1:
Пролупити очі — прокинутись («та й лише <вранці> очі пролупиш, то зараз тебе тота роса їсть»); отямитись і зосередитись на чомусь («Проць плюнув, пролупив очі й довго дивився на жида»); пильно вдивлятись («вночі то в кождий кут пролуплюю очі, ци де з кута не привидитьси»). Про мене — виражає згоду (з відтінком байдужості) з чиєюсь думкою, бажанням, наміром («то йди про мене»).
— Зеров Микола, “Камена”