1. Розколюватися, розламуватися на частини під дією сили, утворюючи пролом.
2. Пробиватися, прориватися крізь щось, долаючи перешкоду силою.
3. Перен. Втрачати внутрішню стійкість, піддаватися, не витримувати психологічного тиску або натиску.
Словник Української Мови
Буква
1. Розколюватися, розламуватися на частини під дією сили, утворюючи пролом.
2. Пробиватися, прориватися крізь щось, долаючи перешкоду силою.
3. Перен. Втрачати внутрішню стійкість, піддаватися, не витримувати психологічного тиску або натиску.
Відсутні