Словник Української Мови
Буква
1. Робити пролом, утворювати отвір у чомусь твердому, руйнуючи його цілісність сильним ударом або тиском.
2. Пробивати собі шлях, долаючи перешкоду, силою просуваючись крізь щось.
3. Перен. Подолати внутрішній опір, сумніви або звичний стан, змусити себе зробити щось важке або різке.
Приклад 1:
Коли Андрій розповідав Санькові про славні імена революціонерів і політичних каторжників, що вміли «пиляти грати» й проламувати мури царських в’язниць, у Санька блищали очі. Та, дивлячись на камеру, Санько презирливо кривився й спльовував.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”