прокуратура

1. Система державних органів, на яку покладено функції нагляду за додержанням законів, розслідування злочинів, підтримання державного обвинувачення в суді та представництва інтересів громадянина або держави в судових процесах.

2. Конкретна установа або орган такої системи (наприклад, Генеральна прокуратура України, обласна, районна прокуратура).

3. Сукупність посадових осіб (прокурорів, слідчих, інших працівників), які працюють у таких органах.

4. Приміщення, де розташований такий орган.

Приклади вживання

Приклад 1:
– пристойний; чималий; достатній проводити (театрові) – керувати (театром) прокураторія (скарбу) – прокуратура (казначейства) противно (діал.) – навпаки п’ятка (діал.)
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”

Частина мови: іменник (однина) |