прокурація

[prokurɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. У Російській імперії до 1864 року: адміністративно-судовий орган, на який покладалися функції нагляду за дотриманням законів урядовими установами та посадовими особами, а також функції державного обвинувачення в суді.

  2. Застаріла назва прокуратури як системи органів держави, що здійснюють нагляд за дотриманням законів, а також підтримують державне обвинувачення в суді.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прокурація, р. прокурації, д. прокурації, з. прокурацію, о. прокурацією, м. прокурації, к. прокураціє

Більше записів