1. Дієслово доконаного виду, що означає довести щось криком, домогтися свого або привернути увагу, голосно викрикуючи.
2. У переносному значенні — стати відомим, популярним, заявити про себе (часто в мистецтві, літературі тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Дієслово доконаного виду, що означає довести щось криком, домогтися свого або привернути увагу, голосно викрикуючи.
2. У переносному значенні — стати відомим, популярним, заявити про себе (часто в мистецтві, літературі тощо).