1. Робити прокол, отвір чимось гострим; пробивати, протикати.
2. Перен., розм. Допускати грубу помилку, недогляд; прогавити, зробити промах.
проколивати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови