проколупування

[prokolupuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “проколупувати“; процес утворення отвору, дірочки або виїмки в чомусь шляхом поступового видалення, вишкрібання або вибуття матеріалу (наприклад, гострим предметом, інструментом).

  2. Результат такої дії; отвір, виїмка або канал, утворений шляхом колупання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проколупування, р. проколупування, д. проколупуванню, з. проколупування, о. проколупуванням, м. проколупуванні, к. проколупування

Більше записів