проколка

[prokolkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Тонкий гострий інструмент для пробивання отворів у папері, шкірі, тонкому металевому листі тощо; шило.

  2. Розмовна назва пристрою для перфорації документів (наприклад, квитків, талонів).

  3. У поліграфії та канцелярській справі — отвір, проколений таким інструментом, або сама дія пробивання отвору.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проколка, р. проколки, д. проколці, з. проколку, о. проколкою, м. проколці, к. проколко

Більше записів