Значення
-
(у християнстві) Власна назва свята, яке відзначається 29 серпня (11 вересня за новим стилем) на честь увінчання терновим вінцем та розп’яття Ісуса Христа; також — ікона, присвячена цій події.
-
(переносно, рідко) Сильне духовне чи емоційне страждання, глибока внутрішня біль, спричинена співчуттям, каяттям або моральними муками.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. проколення, р. проколення, д. проколенню, з. проколення, о. проколенням, м. проколенні, к. проколення