Значення
-
Офіційна публічна заява, звернення або відозва, що проголошує певні ідеї, принципи або вимоги, часто політичного чи соціального характеру, яка поширюється серед населення.
-
Історично — нелегальний або напівлегальний агітаційний листівковий матеріал, що закликав до революційної боротьби, повстання або вираження протесту.
-
Застаріле значення: урочисте проголошення, оголошення (наприклад, закону, маніфесту).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прокламація, р. прокламації, д. прокламації, з. прокламацію, о. прокламацією, м. прокламації, к. прокламаціє
Походження слова (Етимологія)
Слово «прокламація» походить від латинського іменника proclamatio, що означає «крик, заклик, відозва». Воно утворене від дієслова proclamo («проголошую, кричу»), яке складається з префікса pro- («перед») та дієслова clamo («кричу, вигукую»). До української мови це слово прийшло через німецьке Proklamation або французьке proclamation. Спочатку воно означало «публічне оголошення», а згодом набуло значення «друкована відозва агітаційного характеру».
Синоніми & Антоніми
Синоніми
Приклади з художньої літератури
-
… От, я вам розкажу… Був у мене, знаєте, один приятель, земський начальник; положим, він і тепер єсть, тут, у сусідньому уїзді. Дак з ним така історія вийшла. Доносять йому, знаєте, що в одному селі появилися оці бумажки, прокламації, значить… Летить він туди. Приїжджає… “Подать мені бумажки!” Подають. “Зібрать усе село до волості!” Збирають. Діди, баби… словом, старе й мале… “Слухать усі сюди!” Всі настопирчують вуха… Читає… Прочитав, потім до їх так грізно: “Ну, сукини сини, бачите, що ви читали?!” А вони:— Василь Симоненко