прохурчати

[proxurt͡ʃɑtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Пройти, проїхати або пролетіти з гуркотом, гурчанням, створюючи характерний низький гучний звук (про механізми, транспорт тощо).

  2. Про видати низький гуркотячий звук, зазвичай нетривалий (наприклад, про живіт).

  3. Промайнути, пройти дуже швидко, миттєво (переносне значення).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прохурча, р. прохурчати, д. прохурчаті, з. прохурча, о. прохурчам, м. прохурчаті, к. прохурча

Більше записів