Словник Української Мови
Буква
1. Пройти певну відстань, зробити прогулянку, зазвичай з метою розваги, відпочинку або для здоров’я.
2. Пройтися пішки кудись, здійснити недовгу пішу подорож або відвідати когось, щось.
3. Розм. Відчути себе краще після хвороби, почати ходити; одужати настільки, щоб мати змогу пересуватися.
4. Перен., розм. Звернути увагу на когось, щось у своїй мові (частіше з відтінком критики, глузування); згадати, пом’янути когось, щось.
Приклад 1:
Вони повдягалися та й пішли, щоб проходитися, на нововибудований мол — довгу кам’яну морську гать, що далеко випинається в море та й загороджує, як стінами, туапсинську сагу проти бурхливих морських хвиль і хуртовин. Дійшовши по молові аж до його кінця, вони оглянулися назад на панораму чудового туапсинського берега та й сіли спочити на молу, повернувшись спиною до безбережного моря, а лицем до тієї берегової панорами, — сіли не на якійсь лавці, бо такої там і не було, а просто на краєчку тієї кам’яної гаті і позвішували ноги вниз над воду.
— Тютюнник Григорій, “Вир”