проіржати

1. (Про металеві предмети або поверхні) Покритися іржею внаслідок окиснення, перебуваючи певний час у вологому середовищі; зазнати процесу іржання.

2. (Переносно, розмовне) Зазнати пошкодження, погіршення стану або занедбаності через бездіяльність, невикористання протягом тривалого часу (про механізми, навички, талант тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |