прогуторити

[proɦutorɪtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Провести певний час у гуторці, розмові; побалакати, поговорити.

  2. Розмовляючи, витратити, використати час (часто з відтінком легкого докору за марнування часу).

  3. Розг. Викласти, розповісти щось у процесі розмови.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прогуторити, р. прогуторитів, д. прогуторитам, з. прогуторити, о. прогуторитами, м. прогуторитах, к. прогуторити

Більше записів